Тема. Політика радянського уряду в Україні у 1919 р. Мета: Визначити зміст і характер внутрішньої політики радянського уряду в Україні у 1919р.(політичні та соціально-економічній сфері); продовжувати розвивати навички складання порівняльних таблиць; удосконалювати в учнів уміння аналізувати історичні факти, працювати з підручником, зошитом, атласом, контурною картою. Основні поняття: Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР); Рада Народних Комісарів (Раднарком); військово-революційні комітети (військ ревком); комітети бідноти (комбіди); „воєнний комунізм”; продовольча розкладка; комуна. Основні дати: 6 січня 1919 р. – встановлення нової назви України: УСРР; 6 – 10 березня 1919 р. – ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад у Києві. Прийняття Конституції УСРР; 1 червня 1919 р. – укладання військово-політичного і господарського союзу радянських республік. Тип уроку: комбінований.
Структура уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. ІІІ.Вивчення нового матеріалу. 1. Політика „воєнного комунізму”. 2. Становище українських партій. 3. Антибільшовицький опір в Україні. Червоний терор 1919року. ІV.Закріплення нових знань і умінь учнів. V. Підсумки уроку. VІ.Домашнє завдання.
Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. 1. Робота зі стінною картою(визначення західноукраїнських земель які увійшли після польсько-радянської війни 1919р. до складу УНР), робота з контурною картою. 2. Охарактеризувати подію „Акт злуки ЗУНР та УНР”. 3. Тестування. Учні заперечують або стверджують наведені положення. 1. Президентом ЗУНР був К. Левицький. 2. Антанта підтримувала ЗУНР. 3. УГА — назва збройних сил ЗУНР. 4. УНР не мала намірів підтримувати ЗУНР. 5. Лідери ЗУНР приділяли велику увагу будівництву держави. 6. Польсько-українська війна 1918—1919 рр. була неминучою. 7. Уряд ЗУНР називався Генеральним Секретаріатом. 8. Акт злуки УНР і ЗУНР відбувся у січні 1919 р. 9. Найбільше повстання проти румунських військ вибухнуло в Чернівецькому повіті. 10. У Закарпатті існувала радянська влада.
ІІІ.Вивчення нового матеріалу. 1. Політика „воєнного комунізму”. Розповідь учителя. 1919-й увійшов в історію України як рік встановлення радян¬ської форми державності. Першим кроком на цьому шляху стала зміна назви держави. — Які назви мала Україна за ЦР, П. Скоропадського, Директорії? Від 6 січня 1919 р. держава, що утверджувалася в Україні, одер¬жала нову назву — Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР). Запитання. 1. Яка держава мала схожу назву? (РСФРР.) 2. Чим це можна пояснити? Розповідь учителя. Назва УСРР проіснувала до 1936 р. Конституція СРСР 1936 р. і Конституція УРСР 1937 р. встановлювали інший порядок означень: спочатку — «радянська», потім — «соціалістична», тобто УРСР. Тимчасовий робітничо-селянський уряд України після переїзду до Харкова зазнав значних змін. За рекомендацією В. Леніна його очо¬лив X. Раковський. Повідомлення учнів. Клас заслуховує повідомлення про X. Раковського. Учитель коментує виступ учнів. Самостійна робота за завданням. Робота з підручником у групах. Завдання для груп. І група. Політичний курс більшовиків у 1919 р. „Воєнний комунізм” (с.147-148, робота з історичним документом с.155-156). Визначити основні положення „Воєнного комунізму” у 1919 році. Порівняти положення Маніфесту з реальною політикою більшовиків у 1919 р. Політика „воєнного комунізму”(1919-1920) 1. Націоналізація всіх підприємств. 2. Продовольча розкладка. 3. Заборона свободи торгівлі. 4. Згортання грошового обігу(натуралізація зарплати, безплатність послуг) 5. Запровадження карткової системи. 6.Загальна трудова повинність. 2. Становище українських партій. ІІ група. Націонал-комуністичні течії в Україні в 1919р. Скласти порівняльну таблицю для наочного доведення, що в УСРР було створено дублюючий центр (с.148-149, робота з історичним документом с.156). Спираючись на зміст документа, проаналізуйте, що було спільного і відмінного в поглядах більшовиків та українських боротьбистів. РСФРР УСРР РКП(б) КП(б)У Всеросійський з’їзд Рад Всеукраїнський з’їзд Рад ВЦВК ВУЦВК РНК РНК Вища Рада народного господарства (ВРНГ) Українська Рада народного господарства (УРНГ) Російський комуністичний союз молоді (РКСМ) Комуністичний союз робітничої молоді України (КСРМУ)
3. Антибільшовицькі виступи на селі. Червоний терор. ІІІ група. Націоналізація промисловості. Аграрна політика (с.150-151, робота з історичним документом с.156). охарактеризуйте основні напрямки політики більшовиків в Україні втілені в рішеннях ІІІ з’їзду КП(б)У. Заслуховуються повідомлення учнів. Робота з картою. Визначити район антибільшовицького повстання отамана Григорь’єва.
ІV.Закріплення нових знань і умінь учнів. Гра „хрестики - нолики”: 1. Пояснити поняття „воєнний комунізм”. 2. Вкажіть причини політики „воєнного комунізму”. 3. Які наслідки для України 1919 р. мала політика „воєнного комунізму”? 4. Визначити поняття „продовольча розкладка”. 5. Назвіть суть аграрної політики більшовиків у 1919 р. на Україні. 6. Назвіть причини антибільшовицьких виступів на Україні в 1919 р.. 7. Хто такі боротьбисти і від чого походить їх назва? 8. Назвіть існуючі українські партії 1919 р.. 9. Яке ставлення до більшовицької політики було в українського селянства? V. Підсумки уроку. VІ.Домашнє завдання. Опрацювати текст підручника §30, відповідати на запитання і завдання.
