Головна
Реєстрація
Вхід
Четвер
27.07.2017
03:52
Вітаю Вас Гость | RSS
Відділ освіти, молоді та спорту, культури та туризму Берездівської сільської ради Славутського району Хмельницької області

Меню сайту

Категорії розділу
Накази, листи, методичні рекомендації [66]
Новини відділу освіти [26]
Новини шкіл громади [15]
Інше [5]
Олімпіади, конкурси, фестивалі та спортивні змагання [30]
Психологічна служба [1]

Міні-чат

Наше опитування
Поставте оцінку для сайту
1. Високий рівень
2. Достатній рівень
3. Середній рівень
4. Початковий рівень
Всього відповідей: 72

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 Новини відділу освіти Берездівської сільської ради 
Головна » Статті » Новини відділу » Новини відділу освіти [ Додати статтю ]

НЕЗАБУТНЯ ПОДОРОЖ ДО КАРПАТ!!!

Ось і довгоочікувана відпустка.Час відпочити від роботи, і вирушити в подорож. Захотілось всього одразу: подорожувати, відпочити на природі, побачити щось цікаве, дізнатись щось нове…Отже з такими прагненнями рюкзак за спину та й у далеку мандрівку…

Мрії здійснилися! Довго не думали, обговорили декілька варіантів, і вирішили поїхати в Карпати по дорозі відвідати замки у яких вже бували і в яких не були жодного разу. А організаторами поїздки були:  Власюк Василь Васильович –  голова Славутської районної організації профспілки працівників освіти і науки України та  Мосіюк Володимир Миколайович – начальник відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Берездівської сільської ради

Отож на дворі 06 липня, з прекрасним настроєм  в центрі с. Берездів, чекають на автобус:  методисти відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Берездівської сільської ради, директори навчальних закладів  на чолі з начальником відділу В.М. Мосіюком, щоб здійснити чотирьохденну поїздку.

Напочатку подорожі нас трохи освіжив дощик,  але то на початку, мабуть, щоб далі ми зрозуміли, як нам пощастило з погодою, бо могло б бути... і не так.

Отож,  перша зупинка Дубенський замок. У минулому цей замок славився своєю неприступністю, адже за чотири століття жодного разу його не змогли взяти ані татари, ні козаки, ні російські війська, ні шведський король

Ми з цікавістю  пройшлись підземеллями замку! Місцями вони підсвічуються, там трохи сиро і моторошно, навколо лише старовинна кладка. Кажуть, що раніше ці підземелля слугували «в’язницею» для гулящого князя: за провини дружина його там зачиняла.

Досить цікавим і пізнавальним виявився візит до  Золочівського   замку.  Цей замок  – пам’ятка оборонної архітектури ХVІІ ст., Замок Якуба Собєського побудований у 1634-1636 роках за проектом невідомого архітектора.

Кімнат у замку дуже багато, всі вони різні, представлено багато картин, посуду, меблів шляхетних, просто витвори мистецтва, подивитись є на що. Мою увагу привернула ця піч з білого кахелю, краса неймовірна, шедевр.

У Золочівському замку ми  звернули  увагу на два непримітні камені, які розташовані у саду. Екскурсовод розповіла нам, що на одному камені висічений готичний текст, який до сих пір намагаються розгадати, а на другому – два переплетених вінки,  які символізують життя і смерть. Посередині знаходиться отвір. Кажуть, якщо повернути свій палець у цьому отворі до тернового вінка, то виконається бажання матеріального характеру, а якщо до вінка із квітів – романтичне. Отже, кожен з нашої групи в Золочівському замку  загадав бажання. 

Приємні враження залишилися  від побаченого за маршрутом Яремче – Говерла – Буковель – Яблунецький перевал . Особливо одержали насолоду від усієї краси гірських Українських Карпат: неповторна природа, мальовничий краєвид, «димлячі гори», чисте гірське повітря сприяли чудовому відпочинку.

 У карпатському селі Поляниця привабило всіх архітектурне диво – будинок догори ногами. Та найбільш захоплюючою видалася  кінцева зупинка нашого маршруту – Крісельні підйомники у Буковелі.

Прийшов наш час побувати на найвищій вершині Українських Карпат, справжньому символі України, горі Говерлі (2061 м), яка лише на 593 м. нижча від найвищої вершини усіх Карпат гори Герлахівка.

Ми доїхали до крайньої точки Заросляк і далі почали рухатись уже ногами.

По дорозі нам раз по раз зустрічалися нумеровані інформаційні щити з цікавою інформацією про місцевість а також з милозвучними віршами про Карпати.  Ми вийшли з лісу, і подальший шлях до вершини пролягав уже під відкритим сонцем. З наближенням до Говерли підйом становиться все стрімкішим, а панорама відкривається все ширша і цікавіша. Ми на Малій Говерлі (Говерляні). До вершини залишалось небагато. Ну... Ще пару метрів, і… І ось ми на вершині, на найвищій точці України.

З Говерли відкривається вид на найвищий в Українських Карпатах гірський масив Чорногора, гори Петрос, Мунчел, Какараза, ближні Данціж і т.д., безліч гірських селищ, струмочків, озер, а також стежок, що губляться в лісистих схилах. Щоправда були ми далеко не одні. Тут людно, як в Яремче. І були тут люди дуже різного віку. На Говерлі встановлені герб і державний прапор, які мають статус пам`ятки державного значення.

Спуск був, не таким важким як підйом. Проте – ні! Ноги втомлені, здається, вже не знесуть донизу. Але ніщо не може затьмарити тієї радості, яку  пережито, подолавши найвищу вершину України. Це перемога над собою! І кожен хто побував на Говерлі  мав право право купити сувенір-медаль «Я підкорила Говерлу»

Похід був просто чудовий! З погодою нам дуже пощастило, було тепло! Пейзажі природи, які перед нами відкривались, неможливо передати ні одною камерою, їх краса безгранична і непередбачувана! Група була чудова! Всі були дуже веселі і енергійні, ніхто не жалівся, кожен залишив після себе багато хороших вражень! Наш водій Володимир Пилипович, дуже цікавий, веселий і хороший чоловік.  Він всю дорогу  розважав, сумно не було ні одної миті.  Крім того він багато чого розказував про Карпати і життя гуцулів! Ця подорож  залишила  багато незабутніх вражень після себе, мені просто не хотілось звідти їхати.

По дорозі додому ми мали змогу побувати в Музеї писанки міста Коломиї, Чернівецькому державному університеті, Хотинський фортеці, Кам’янець-Подільській фортеці.

Від усієї групи дякую організаторам подорожі за цю можливість поєднатись з природою, і якби мені випала нагода ще раз прийняти участь в такому заході я б не вагаючись погодилась. Карпати неможливо забути, в них не можна закохатись, до них хочеться повертатись знову і знову, пізнавати їх, відкривати все нові й нові закутки, які створила природа і ретельно охороняє. Особливе і велике дякую Володимиру Миколайовичу - він вклав в нас усіх і похід душу, хоча було дуже не легко з не зовсім підготовленою жіночою компанією. ДЯКУЮ усім!!!!

Валентина Степанівна Стецюк - методист відділу освіти, молоді та спорту,культури та туризму Берездівської сільської ради.

Категорія: Новини відділу освіти | Додав: berezdiv4052 (27.07.2016)
Переглядів: 140 | Теги: новини відділу | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Copyright Birchen Miracle © 2006-2016
    Безкоштовний хостинг uCoz